Темою чергової розмови на Громадському інтерактивному телебаченні стало використання другорядних лісових ресурсів. Журналіст Віктор Калитка запросив у студію головного спеціаліста відділу лісового господарства Волинського ОУЛМГ Анатолія Борсука.
– Пане Анатолію, на Волині розпочався сезон збору чорниць. Саме про це хочемо з Вами поговорити. Скажіть, будь ласка, яка ситуація цьогоріч із заготівлею чорниці? Знаємо, яка була погода. Спочатку суха весна, потім – холодний дощовий травень. Чи могло це якимось чином вплинути на щедрість «лісового лану», ту кількість, яку заготовляють зараз? Які райони мають найбільші запаси чорниці, де найбільше збирають цієї ягоди?
– Чи могла вплинути погода на врожай? Могла, але, зважаючи на ті об’єми, які заготовляють у нас, на Волині, суттєвого впливу на саму заготівлю це не матиме. Якщо взяти загалом по області, то на сьогодні заготовлено близько 500 тонн чорниці. Це там, де виписано заготівельні квитки. Відповідно –найбільше заготовлено чорниць у Маневицькому, Камінь-Каширському, Ратнівському, Старовижівському районах. Об’єм змінюється залежно від виділених лімітів. У Маневицькому районі при ліміті у 500 тонн на сьогодні вже заготовлено 150 тонн, у Старовижівському при 256 – тільки 26 тонн на даний час. Тобто все залежить, у яких районах люди більш активно заготовляють і як їх від населення закуповують заготівельники
– Які функції вашого управління у контролі за збором цих ягід? Чи встановлюються ліміти на інші дари лісу? Що таке лісові квитки, скільки вони коштують і кому видаються?
– Згідно Закону це так само стосується й інших лісових ресурсів. Допустимі ліміти заготівлі встановлюються на інші види ягід, грибів, лікарсько-технічної сировини. Може бути загальне і спеціальне використання.
– Чим воно відрізняється?
– Під загальним слід розуміти заготівлю лісопродукції населенням для власних потреб. Тобто будь-яка людина може піти в ліс і заготувати для своїх потреб ягоди, гриби, лікарські трави.
– Без обмежень?
– Без обмежень. Скільки може набрати. Проконтролювати кожну людину у будь-якому випадку ми не зможемо, адже вони збирають і для себе, і здають заготівельникам. Для заготівельників – це вже йде як спеціальне використання, бо вони заготовляють з комерційною метою. Оскільки йде спеціальне використання, згідно з законодавством, вони змушені отримати лісовий квиток, відповідно до якого і проводять заготівлю. Він видається безкоштовно і видають його державні лісогосподарства. У лісовому квитку зазначається вид та об’єм цієї продукції, місце заготівлі, а саме – район, державне підприємство, квартал, виділ, площа, на якій заготовляється терміни. Відповідно до цього встановлюється і сума орендної плати, тобто податку, який цей підприємець повинен сплатити до бюджету місцевої громади за заготівлю ягід, грибів чи інших дикоросів.
– Яка це сума і хто її встановлює?
– Згідно з Податкововим кодексом України, плату на заготівлю другорядних ресурсів, тобто ягід, грибів, встановлює обласна рада. У нашому випадку обласна рада встановила цю рентну оплату ще у 2016 році, з тих пір проводиться лише її індексація. Якщо взяти конкретно рентну плату за збір чорниць, то вона становить 111, 5 копійок. Тобто 1 грн 12 коп за 1 кг. Якщо на цей час заготовили 500 тонн продукції, то до бюджету сплатили майже 600 тис. грн рентної плати до місцевих бюджетів. Якщо говорити про інші види, то гриби також почали заготовляти, за це на даний час в області сплачено близько 800 тис. грн податків.
– І ці всі податки ідуть у бюджет місцевих громад?
– Так. За місцем виписки лісового квитка до місцевих бюджетів. Відповідно перед заготівлею встановлюється ліміт на заготівлю грибів і ягід. Для цього проводиться лісовпорядкування, при якому визначаються експлуатаційні запаси для заготівлі?
– Хто їх визначає?
– Спеціалісти ВО “Укрдержліспроекту”. У них є відповідні інструкції і методики визначення продуктивності проектного покриття рослинності і тому подібне. А також вивчення може проводити інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ. Він також може провести дослідження і подати звіт, детально розписати, яку рослину і скільки можна заготовити. Скільки чорниці, грибів чи листя берези або будь-якої іншої лікарської рослини, які є у наших лісах. Після того і формуються ліміти. Зазвичай ліміти по більшості видах цієї продукції становлять не більше 50 відсотків експлуатаційного запасу. А по окремих видах рослинності, які повільно відновлюються – це ті ж самі мохи і лишайники, не більше 30 відсотків їх експлуатаційних запасів. Це робиться з метою, щоб невиснажливо використовувати цей лісорослинний ресурс.
– Наскільки ці ліміти відрізняються по різних районах області?
– На чорницю – майже 5 тис. тонн, на гриби різних видів – 3,5 тис. тонни. Є більше 30 видів рослин, заготівля яких контролюється. Найбільший ліміт по чорницях у Камінь-Каширському районі – більше 1000 тонн, Ратнівському – 600 тонн, Маневицькому – більше 500 тонн, Любешівському – 570 тонн, Старовижівському – 256 тонн. Відповідно по цих районах відбувається найбільша заготівля чорниць. У цьому році зокрема у Маневицькому р-ні вже заготовлено 156 тонн чорниці, у Любешівському – близько 30 тонн, у Камінь-Каширському – більше 150 тонн, у Шацькому – 26 тонн. Тут залежить, наскільки населення активне і як активно працюють заготівельники. Наша статистика – це мова дозвільних документів. А щоб сказати, скільки населення для себе заготовляє, такої цифри у нас нема, бо людей багато заготовляють. Якщо вони нічого не порушують, ми їх не перевіряємо.
Щоб встановити ліміти, є спеціальна процедура. Щонайперше подається клопотання на обласну раду з лімітами, вона їх розглядає, якщо є зауваження і пропозиції, вони вносяться. Якщо не виходять за межі розрахунку, затверджуються. Більше розрахункового рівня ми надати, навіть якщо органи місцевого самоврядування будуть про це просити, не можемо. Бо в нас просять заготівельники більші ліміти, ми більше науково обґрунтованої норми надати не можемо. Відповідно після погодження обласною радою, обласна держадміністрація дає розпорядження про затвердження лімітів. Відтак це розпорядження погоджується у Міністерстві екології: туди надсилаються саме розпорядження і розрахунки, якими ці ліміти встановлюються. Пройшовши цю процедуру, встановлюються такі ліміти, щоб вони не виснажували цей ресурс по області.
– Якщо говорити про статистику за минулі роки. Чи відрізняється вона від минулорічних? Чи наближалася наша область до встановлених лімітів?
– Не наближалася. Найбільше було заготовлено чорниці у 2016 р. – 2800 тонн, це більше половини дозволеного. У наступні роки їх заготівля зменшувалася. У 2017 р. це було 919 тонн, 2018-му – 1100, 2019 – 658 тонн чорниці.
– З чим це пов’язано?
– Важко сказати. Сам ліміт, запас для заготівлі досить великий не використовувався, погодні умови також не мали якогось суттєвого впливу. Тут швидше за все йде поява конкуренції з боку людей, які вирощують плантації лохини. Їх площі збільшуються, лохини заготовляється більше, вона експортується, продається. У Європі є плантації. Такі країни, як Фінляндія, Швеція також заготовляють чорницю у літній період, відповідно туди люди їдуть на збір чорниці. Йде конкуренція. Чому саме зменшилась заготівля, причин може бути багато.
– Чи знаєте вартість чорниць, за якою приймають цю ягоду заготівельники? На базарі бачив, що кілограм чорниць продають за 50-55 грн, а яка ціна у заготівельників?
– Ціна кожного дня змінюється. Це залежить від кількості підприємців, які долучаються до заготівлі. В окремі роки ціна доходила й до 70 грн за кілограм, цьогоріч – в середньому 45.
– Скільки триває сезон заготівлі чорниць?
– До місяця. У середині липня він вже закінчується. Бо чорниця перестигає, якість буде не така, як хочуть заготівельники. Чорниця в лісі ще буде дозрівати, але вже не стільки і не такої якості.
– Чи зможемо вийти на минулорічний рівень?
– Думаю, що так. На кінець минулого тижня виписано 86 тонн, цього – вже 500 тонн, тобто більш інтенсивно почали працювати заготівельники, спрацювали районні комісії, які почали виписувати ліміти.
– Якщо говорити про саму заготівлю. Багато наших людей їдуть у Швецію, Фінляндію. Там збирають гребінками. Чи є якісь санкції у вас до тих, які неправильно збирають ці лісові дари?
– Можливість контролювати є, але вона обмежена. Частина людей збирають ягоди руками, частина – гребінками, тоді йде пошкодження чорниці, листя, самої рослини, що у свою чергу знижуватиме продуктивність цих чорничників, відповідно уповільнюватиметься їх ріст, листя відновиться, але у будь-якому випадку це має негативний вплив. Наші рейдові бригади проводять патрулювання, при виявлені порушень складають протоколи про адміністративні порушення. Згідно зі статею 67 Адміністративного кодексу, за порушення при заготівлі другорядних лісових матеріалів штраф становить всього 51 гривню. Тобто, щоб якось вплинути на цей процес, ці штрафи потрібно піднімати, тому що людина заготовила. умовно кажучи, 10 кг за день, їй потрібно продати 1 кг, щоб заплатити цей штраф. Відповідно вона й далі буде порушувати і не звертатиме уваги на такі штрафи. Ми вважаємо, що штрафи потрібно піднімати.
– Якщо говорити про санкції стосовно заготівельників. Хто може їх вживати і за яких умов, коли порушуються ліміти чи за якихось інших умов?
– Для заготівельників, окрім адміністративної відповідальності, яка також становить від одного до трьох неоподаткованих мінімумів, є додаткові санкції за перевищення ліміту по квитку, який виписаний. При виявленні порушень згідно такс можуть нараховуватись додаткові штрафні санкції, по чорниці це становить 63 грн за кілограм заготовленої продукції. Тобто за кожен зайвий кілограм можуть нарахувати такий штраф.
– На який термін дійсні заготівельні квитки?
– Лісові квитки на чорницю дійсні протягом-двох трьох місяців. Дається час, що заготівельник міг заготовити і вивезти продукцію. Видається до серпня, вересня. Вони дають право на заготівлю, а додатково є підтверджуючими документами на продукцію. Підприємець може підтвердити, що частину продукції купив у іншого свого колеги, а частину заготовив відповідно до свого лісорубного квитка. Ці документи більше потрібні для тих підприємців і підприємств, які займаються експортом, бо просто так вивезти продукцію у Європу неможливо.
– Знаємо, що свого часу чи не при кожному лісопідприємстві були переробні потужності, які щось робили з цієї ж чорниці, березового соку. Що відбувається зараз? Чи будуть ці дари лісу представлені на українському ринку чи підуть на експорт?
– У нас діють консервні цехи – у Ківерцях, Колках, Маневичах, Цумані, Любешові. Починають свою діяльність весною, коли йде заготівля березового соку.
– Чи є такі консервні цехи при лісопідприємствах в інших областях України?
– Наскільки мені відомо, то у системі Держлісагентства вони діють тільки на Волині. Відповідно – наша продукція поставлялася у всю мережу спеціальних крамниць «Лісовичок», де її можна купити. Там є різні соки, джеми з будь-якої ягоди, гриби, мед, оскільки в нас на кожному підприємстві є своя пасіка. Тому все можна купити. У нас навіть створено сайт, де можна переглянути, яка є продукція, замовити й вона буде доставлена за адресою, яку вкаже покупець.
Цьогоріч маємо переробити 100 тонн різної ягоди – чорниці, бруслини, малини, ожини… Перероблено трохи більше 150 тонн березового соку. Так само планується на переробку 15 тонн грибів і 20 тонн меду. Частина цієї продукції буде продаватися у «Лісовичках», в Україні, частина піде на експорт – у США, Канаду, Польщу, Німеччину, Ізраїль. Географія час від часу змінюється. Цього року, зокрема, ДП «Цуманське ЛГ» має контракт на поставку консервної продукції до Ізраїлю на суму 300 тис. євро, у тому числі й чорниць, якої планується переробити близько 20 тонн.
– Яким чином відбувається її перевірка?
– Є радіолабораторія, де проводиться дозиметричний контроль продукції. Вимірювались дози радіації – допустимі й недопустимі. Відповідно давалися сертифікати й дозволи. ДП “Маневицьке ЛГ” у 2015 році отримало сертифікат FSC на ягоди і гриби, що також підтверджує походження, якість, які відповідають світовим вимогам. Наші цехи дотримуються стандартів. У наших лісах не використовуються пестициди, якісь хімічні речовини, тож при дотриманні технологій це буде екологічно чиста продукція, бо й якихось додаткових компонентів туди ми майже не добавляємо. Наприклад, чорниця і цукор, більш ніяких добавок нема. Відповідно термін зберігання продукції обмежується роком.
– Чи вдається розпродати продукцію впродовж одного року?
– Залежить від року, але в основному вдається. Консервні цехи зараз не виробляють стільки продукції, щоб були залишки. Намагаємось виготовляти у межах того, що можемо продати. Якщо є додаткові контракти, можуть звертатися до підприємств чи ВОУЛМГ, відповідно під замовлення, буде збільшено виготовлення цієї продукції. У цьому проблем не буде. Бажано під час сезону збору й потрібно укладати ці договори.
– Яку ще продукцію заготовляють? Чи є на неї ліміти?
– Ліміти є на всю продукцію. Якщо говорити конкретно про гриби, то ліміти розбиті на три позиції – білі, лисички і різні (маслюки, опеньки, польські і т. д.). Заготівля проводиться згідно лісових квитків. Й інші ягоди заготовляють так само – малину, ожину, бруслину… Оскільки запаси цих ягід менші, то і заготівля більш обмежена. Так само є ліміти і на лікарсько-технічну сировину. Це і лікарські трави, після заготівлі можуть потрапляти до аптек. Це і чаї лікувальні. Лікарських трав, дозволених для заготівлі, є до 35. Починаючи від звіробою, калгану і закінчуючи листям берези, корою дуба і крушини, які використовуються як в лікувальній, так й інших галузях.
Минулого року були внесені зміни до лімітів, оскільки зверталися щодо заготівлі мохів та лишайників, відповідно був попит на цю продукцію, управлінням спільно з лісгоспами та ВО “Укрдержліспроекту” були проведені додаткові дослідження, щоб встановити можливі об’єми для заготівлі та виділення лімітів. Відповідно, це поповнить бюджети місцевих громад.
– Для чого використовують мохи та лишайники? Яким чином заготовляють і куди дівають?
– Ці ліміти були затверджені тільки в 2019 році, тому їх заготівлею фактично ще не займалися. Був виписаний у кінці минулого року лише один квиток у Камінь-Каширському районі. Стосовно використання: у пакуванні для декорації. Є ліміти на кладонію і іспанський мох, вони використовуються як лікувальні засоби проти кашлю.
Дякуємо, що завітали і поділилися цими думками.
